Іван Олексійович Світличний (1929–1992) є знаковою постаттю в українському шістдесятництві, він, за влучними словами Михайлини Коцюбинської,«відбувся як «голос духу» своєї доби, її жертва, її сумління».
Творчість цього учасника дисидентського руху почала об’єктивно поціновуватись в Україні тільки з останнього десятиріччя ХХ ст., яке «...ввійде в історію української літературної мови й тим, що повернуло в національну мову мовотворчість репресованих, заборонених, емігрованих і забутих
письменників, політиків, вчених, діячів культури і релігії...».
За життя І. Світличного було опубліковано лише дві його збірки – «Ґратовані сонети» (1977) та «Серце для куль і для рим» (1990), причому до першої з нихчитачі материкової України доступу не мали: вона вийшла друком у Мюнхені. Уроки незалежності (і по смерті поета) побачило світ найповніше видання йоготворів «У мене – тільки слово» (Харків, 1994).
Публічна бібліотека підготувала краєзнавчуінформаційно-бібліографічну довідкудо 90-річчя з дня народження українського поета Івана Світличного.
завантажити з розділу "Картотека сценаріїв"
Comments