Кожен край народжує свого Поета, сподіваючись виявити себе через його слова. 150 років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула яскрава зірка, названа іменем своєї Землі – Леся Українка. Безперечно, це ім’я вже давно відоме всім. Бо запам’ятовуємо його одразу: в ньому зворушливо поєдналися милозвучне і тихе, як шепіт листя, ім’я її дитинства – Леся і слово найвищої честі та обов’язку патріота – Українка. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм в душі нашого народу людина, що імя їй (Лариса Петрівна Косач – Леся Українка).
Сьогодні ми вшановуємо 150-у річницю з дня народження цієї геніальної української письменниці, видатної поетеси, драматурга, перекладача і культурної діячки. Її творчість є великим скарбом не тільки української, а й усієї світової культури.
До мистецької гостини завітали слухачі жіночого клубу «ДА – МЫ!».
Завдяки літературно-музичній композиції «Очима ти сказав мені: «ЛЮБЛЮ!», документальних матеріалів, спогадів сучасників доби Лесі Українки, художніх творів, висвітлили певні моменти непростого життєвого і творчого шляху поетеси, які на наш погляд, дають уявлення про світ, що оточував Лесю Українку, бодай трохи наблизились до розуміння геніальної особистості і як земної жінки.
Велич Лесиного серця проглядала в усьому, до чого б не доторкнулись її руки чи душа. Але ж і великим серцям потрібно інше серце, таке ж велике, таке ж шляхетне, таке ж життєлюбне. Лесі дуже довго не вдавалося його зустріти…І сталося. В її життя увійшов Сергій Мержинський, і серце освятилося любов’ю. Та не була для неї довговічною…Всього кілька років випало Лесі того трепетного, жіночого щастя, тих почуттів, про які, якщо і
можна комусь було розказати відверто, то тільки йому самому – коханому, єдиному й жаданому в своїх поезіях.
В цей час Леся пише прекрасні, ніжні, ліричні, але і сумні вірші, які були звернені до коханого: « Таких очей у людей не буває. Ці очі з інших світів», «Все, все покинуть, до тебе полинуть…» та інші.І славетний вірш у прозі «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами…».
Переглянувши відеоролик « «О жінко, ти дарунок бога, одвічна муза, оберіг життя…», закінчили вечір вшанування Лесі Українки словами самої поетеси: «Любов не знає абсолютної справедливості, але в цьому і є її вища справедливість».
Комментарии