Кобзар свого народу, Тарас Григорович Шевченко, безперечно є найвідомішим письменником в історії української літератури. У свідомості кожного українця Шевченко займає місце національного героя. 9 березня 1814 року в маленькому селі Моринці нині Черкаської області народився хлопчик, якому було назначено долею стати Пророком для українців.
Він любив весну, рибу, і рибалити.
Смакував каву, найбільше – по-віденськи: не міцну, зі збитими вершками. Любив сало і борщ. Улюбленим був борщ з сухими карасями, свіжою капустою і приправами.
А ще – страшенно любив дітей. Мемуарист Олександр Афанасьєв-Чужбинський, згадуючи спільні з Шевченком мандри Україною, писав, що поет не раз сідав з дітьми прямо на сільській вулиці, починав розказувати їм казки, співати малечих пісень або робити пищики.
Любив малювати автопортрети та створив понад 30 автопортретів. Його пензлю належить декілька сотень художніх робіт, багато з них вважаються втраченими. Також поет обожнював театр, навіть брав участь у кількох аматорських спектаклях.
Ще в часи життя Шевченка його "Кобзар" зачитували до дірок. Твори Тараса Григоровича відомі у всьому світі та перекладені багатьма мовами та вважаються класикою поезії. Подальший розвиток української літератури на десятиліття визначився впливом Шевченка. Ціле сузір’я поетів підпало під вплив його поезії і не могло з цього зачарованого кола вийти. Іван Франко називав їхні твори "паперовими квітами Шевченкової поезії".
10 березня 1861 року нестало кобзаря. Спочатку його поховали в Петербурзі, але згодом перевезли його тіло до України згідно з одним із його найвідоміших віршів «Заповіт».
Ім’ям Тараса Григоровича Шевченка названі деякі кораблі, його зображення друкується на державних грошових купюрах, поштових марках. Йому сталять пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускають на його честь ювілейні монети і засновують всілякі премії. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. В Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.
Чудово сказав про значення Тараса Шевченка і його безсмертної творчої спадщини Іван Франко: «Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій.
Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку. Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя.
Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому аж по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець».
コメント