Помітне місце в історії української літератури першої половини ХІХ століття належить Євгену Павловичу Гребінки – видатному художнику слова, що протягом майже двадцяти років брав участь в літературному процесі.
Талановитий байкар, автор задушевних ліричних поезій, численних оповідань і повістей, організатор літературних сил – в цьому заслуги Євгена Гребінки перед українською культурою. Він прожив коротке життя – всього 36 років. Та за недовгий рік встиг зробити собі ім’я як в українській, так і в російській літературі, створивши поетичні і прозаїчні твори. За 15 років своєї літературної діяльності він надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань.
Найяскравішою гранню творчості Євгена Гребінки є його лірична поезія українською та російською мовами. Українська тематика посідає в його творчості одне з перших місць. З дитинства вона міцно увійшла в свідомість майбутнього письменника разом з народними піснями та родинними переказами. Кращі з поміж українських поетичних мініатюр – «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») стала народною піснею.
Але найбільша слава випала на його два твори – «Песня» (1841) і «Черные очи» (1843). Обидва вони – про ще одну загадку життя, яка постійно хвилювала романтиків – загадку любові. Твори прижилися в народі за назвами перших рядків – «Помню, я еще молодушкою была…» і «Очи черные, очи страстные…».
Окремі твори Є.П. Гребінки перекладені болгарською, польською, сербською, угорською та чеською мовами. Матеріали про життя та творчість письменника зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України. На честь Євгена Гребінки назване місто Гребінка.
Публічна бібліотека пропонує познайомитися з інформаційно-бібліографічною довідкою до 210-річчя від дня народження українського письменника-байкаря.
Commentaires