22 червня, відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245 відзначається День скорботи. Український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів співвітчизників, життя яких обірвала Друга світова війна.
Цей день наповнений трагічними спогадами і болем. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Це національна трагедія. Тому й стоять мовчазні вартові пам’яті людської – пам’ятники, обеліски, гранітні плити, хрести про загиблих у роки війни майже в кожному населеному пункті України.
В нашому місті і в селищах, які входять до територіальної громади, є 16 пам’ятних місць. В них 12 братських могил, які для кожного жителя стали священним символом незабутньої пам’яті визволителів нашого краю.
Зі словами-віршами глибокої пошани до безсмертного подвигу воїнів-героїв, які захищали наше місто, звертаються до сьогоднішніх і майбутніх поколінь поети літературного об’єднання «Обрій».
«Созидательных войн
Не бывает
Для любой,
Даже сильной страны.
Только памятник
Подлинно знает
Цену Мира
И цену войны…» (Володимир Предатько)
Одним із священних місць в Сєвєродонецьку є Меморіальний комплекс в пам'ять про полеглих в боях воїнів 831 артполку, 110-ї танкової бригади та інших підрозділів і частин за визволення нашого міста – «Меморіал Слави».
На зеленому пагорбі виситься п’ятиметрова скульптура «Переможці» – піхотинця і танкіста (скульптори: Чумак І.М., Можаєв М.В., архітектор Тюкало А.М.).
На «Меморіалі Слави» покояться останки більше 180 воїнів. Щороку тут палає Вічний вогонь памяті, який запалили в 1975році.
«Под шелест крыл высоких устремлений,
Склониться б нам в поклоне низко-низко,
Чтоб памятью вошедших поколений,
Омыло раны старых обелисков…» (Володимир Предатько)
В меморіальному комплексі на прямокутному постаменті скульптура Скорботної матері. Стоячи на колінах, низько до самої землі, нахилилась вона перед пам’яттю тих, хто не дожив до Перемоги, хто назавжди залишився на дорогах війни.
«Звонят печально здесь колокола –
Отстрелянные пушечные гильзы,
Оплакивает матушка – земля
Безвременно потерянные жизни.
Раздастся звон – и снова тишина…» (Віктор Козодоєв)
Колоколи в центрі комплексу роблять композицію єдиною. Між ними закріплені снарядні гільзи, які в святкові дні звучать як тривожний набат і мелодія Перемоги.
Тут обелісків ціла рота
Лежать наморені солдати,
А не проживши й півжиття…
На мармурових плитах викарбовані імена 185-ти захоронених тут воїнів, нагадуючи нам про вічну пам'ять і вічну скорботу.
Війна забрала життя багатьох співвітчизників. Із трьох тисяч, хто пішов з нашого міста на фронт, близько 1,5 тисячі загинули, серед них: 346 – з Лісхімбуду, 615 – з Борівського, 203 – з Сиротиного.
«Зимним днем сорок третьего года
Был короткий, но яростный бой,
И желанное слово «Свобода»
Повторял тогда весь Лисхимстрой…
Оборону фашистов прорвавши,
Наши танки в поселок вошли…»
(Віктор Козодоєв).
Ідуть літа по канві життя, течуть за водами Сіверського Дінця. Нема їм вороття, як і цим навіки безсмертним 16 воїнам 18 танкового Корпусу 110-ї танкової бригади, що загинули безпосередньо в районі нинішніх вулиць Сметаніна – Танкістів.
На перехресті Гвардійського проспекту і вулиці Донецької встановлено у 1985 році військово-технічний знак – пам’ятник воїнам-визволителям ТАНК Т-34.
Танк у нашому місті – урок мужності, пам'ять про минуле, погляд у завтрашній день.
«На Україні буде рай –
Казали діти і онуки
І у борні приймали муки,
Приймали смерть за рідний край…» (Володимир Корсунський)
З нагоди 70-ї річниці з дня народження міста в травні 2004 року на Площі Перемоги встановлено Пам’ятник-стелу воїнам-переможцям. Це наймолодший 14-метровий пам’ятник Сєвєродонецька. Величний, із червоного граніту, увінчаний копією Ордена Перемоги із бронзи.Це символ торжества перемоги над ворогами у Другій світовій війні.
«Не біймось слова «Патріот»
В наш час, такий незрозумілий,
Бо є і край наш, рідний, милий,
І невмирущий в нім народ…» (В.Корсунський)
Склонімося всім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладемо квіти до могил, пом’янемо всіх, хто не повернувся з тієї страшної для всього світу війни, увійшовши в безсмертя, як справжні герої-захисники рідної землі.
Честь і слава героям!
Вічна пам'ять загиблим!
Comments