Історія з датами святкування Нового року в Україні досить не проста: наші предки святкували Новий Рік то в березні, то в січні, то в вересні. Та і зараз встигають два рази посвяткувати і «старий» і «новий».
Проте дати – це не найважливіше. Не залежно від того, як вони мінялись, традиції – це те що ми дійсно можемо зберегти. Святковий стіл із купою страв, щедрування, засівання і навіть ворожіння – все це в тій чи іншій мірі залишилось і дотепер.
Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е. А коли ж з’явилася новорічна ялинка? Звичай прикрашати деревце був відомий ще у стародавніх греків, проте саме ялинки почали прикрашати стародавні германці, вшановуючи таким чином дух лісу. Першу письмову згадку про ялинку знаходимо в хроніці міста Штрансбурга від 1605 року, де описано, що городяни ставлять ялинку в домівках і прикрашають її кольоровими паперовими квітами, яблуками, цукром. Згодом через Голландію, Чехію, Польщу цей звичай перейшов і до нас.
Перші новорічні ялинки у Польщі, відтак і в Галичині почали встановлювати в ХІХ ст., перейнявши цей звичай у німецьких переселенців-євангелістів. Проте й до цього часу на Різдво будинки прикрашали ялинковими гілочками. У цьому сенсі більш правильно називати святкову ялинку різдвяною, а не новорічною, адже встановлювали її саме напередодні Різдва. Цукерки чи медівнички були найбільш бажані ялинкові прикраси для малечі. Дуже урочисто виглядали свічечки на ялинці. До свічок виготовлялися спеціальні лапки, щоб ялинка не загорілася.
В Україну звичай прикрашати до свята ялинку також прийшов із європейської святкової традиції з середини ХІХ ст. За християнськими переказами, ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел з вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему.
В Україні традиційною новорічною прикрасою був солом’яний сніп, який назвали Дідухом. Він уособлював спільного предка, рід, зв’язок між поколіннями. Але його, як і ялинку, прикрашали, тож ця традиція залишилась незмінною.
Але і сучасну новорічну ялинку можна прикрасили в українському стилі. Зробити медові пряники. Вирізати їх різними тематичними формами: як сніжинки, ялинки, півмісяць або зірки, сніговик тощо. Нанизати на нитки та пов’язати на ялинку. Можна попередньо розмалювати їх цукровою глазур’ю.
Грецькі горішки та шишки — також часто слугували прикрасами, як і свіжі яблука. Зараз їх можна доповнити цукерками в обгортках, різнокольоровими стрічками і ліхтариками.
Популярними знову стають іграшки з дерева — розмальовані яскравими фарбами.
Характерною рисою новорічного святкування в Україні було щедрування – обхід хат із побажаннями щастя та здоров’я членам сім’ї і розвитку господарства. Цей обряд супроводжувався «щедруваннями» у віршах чи піснях.
Ось одне із традиційних новорічних привітань: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком поздоровляю! На щастя, на здоров’я, на Новий рік! Щоб краще родило як уторік. Жито, пшениця, горох, сочевиця! Коноплі до стелі, а льон по коліна! Щоб хрещена голівка не боліла!»
Господарі радісно зустрічали посівальників, пригощали їх яблуками, пиріжками, цукерками, печивом та дрібними грошима. Зерно, яке «посівальники» розкидали у домі під час поздоровлень, господиня обережно змітала та давала їсти курям, щоб ті краще неслись.
У творі Бориса Харчука «Новолітування» яскраво описується святкування Нового Року, так і уявляєш собі стареньку хатинку, до якої підходить найстарший у сім’ї чоловік з житнім снопом і сіном, стукає у двері і гукає: «Не я йду, Новий Рік йде!». А родичі відповідають йому з хати: «Нехай іде… Нехай мирний, здоровий буде!» За тим ставлять снопа на покуття, а сіно розстилають на столі. Накривають стіл святковою скатертиною і ставлять дванадцять страв, «… бо в такий вечір дванадцять братів-місяців сходяться докупи». Дійсно, в українських казках пов’язаних із Новим Роком, дванадцять місяців зображуються у людській подобі – дванадцять братів, кожен з яких має ім’я та риси відповідного місяця.
Новий рік наші предки зустрічали у гарно прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом в залежності від статків господарів. Новий час, що мав наступити після свята, творився за участі самих людей, адже від їх поведінки у минулому році залежала доля майбутнього. Вечір напередодні Нового року мав назву «щедрий», «багатий». М’ясо і ковбаси, холодець і тушкована капуста, печеня, смажена риба, налисники – чого тільки не було на святковому столі. Обов’язково у цей вечір крім куті готували пироги. Господар дому ховався за мискою з пирогами і бажав, щоб і наступного року родина мала таку саму гору пирогів.
Від хати до хати ходили щедрувальники (колись це були гурти дорослих чоловіків), вони обходити з піснями село та громадські посіви – на добрий врожай. Щоб родила нива, проводили по ній, ще засніженій, символічну борозну і засівали зерном. У перший день Нового року засівали і в кожній хаті.
Кожна країна має свої особливості, цікаві традиції та навіть дати святкування Нового року в різних країнах світу.
США
Традиції святкування Нового року у США загалом дуже схожі на українські. Тільки там усе відбувається в подвійному масштабі. До того ж для американців характерний певний культ прикрашання своїх будинків. Наприклад, 34-ту вулицю в Балтиморі (штат Меріленд) навіть називають масовим світловим шоу. Тут жителі щороку проводять змагання на найяскравіший і найгарніший будинок.
Великобританія
Жителі Великої Британії прихід Нового року гучно не відмічають. Ніхто нікого не запрошує в гості. Проте існує неписане правило, за яким у новорічний вечір або ніч кожен може без жодних запрошень прийти на свято в будь-який дім, навіть до незнайомих людей, і буде привітно прийнятий. Гостю варто принести із собою якусь випічку, віскі й хоча б невеликий шматочок вугілля, кинути його в сімейне вогнище й побажати, щоб вогонь в цьому будинку горів довго-довго.
Франція
Французи страшенно люблять солодощі. Перед запіканням новорічного пирога вони часто додають до нього біб. Той, кому дістався такий сюрприз, стає «бобовим королем». Це означає, що друзі та родичі мають виконувати його жартівливі забаганки протягом усього новорічного вечора.
Іспанія
В Іспанії Новий рік святкують у колі друзів. Тут є традиція — у Новорічну ніч з’їсти 12 виноградин (по одній з кожним новим ударом курантів). Іспанці вірять, що виноград принесе їм удачу в кожному місяці наступного року.
Німеччина
Німці мають для Нового року свій особливий тост: «Prosit Neujahr!». Слово «prosit» походить з латинської мови й означає «за ваше здоров’я!».
Італія
А от Італія загалом святкує Новий рік так само, як і більшість українців. Єдине, що опівночі італійці як дуже емоційна нація починають голосно кричати. А от розмови про те, що в новорічну ніч італійці викидають з балконів у двір або просто на вулицю непотрібні домашні речі (посуд, зламані меблі тощо), лише міф.
Нідерланди
Жителі цієї країни починають святкувати ще з кінця листопада. П’ятого грудня вони святкують Клозум на Схірмоннікоге (назва Klozum означає «Дядя Клаус». Відзначення цього дня подібне до традиції святкування Дня Святого Миколая). У цей період країна стає помаранчевою від нескінченної кількості вогників. Закінчується святковий період 31 грудня разом із завершенням старого року.
Румунія
У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі сюрпризи — монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.
Естонія
Є досить незвична традиція — зустрічати Новий рік у сауні. Нібито тоді естонці входять у наступний рік чистими й здоровими.
Аргентина
Тут є цікава передноворічна традиція — аргентинці викидають непотрібні старі газети, журнали, зошити, тож 31 грудня всі міста всипані папером. Ще одна особливість: у новорічну ніч аргентинці не обмінюються подарунками — вони це роблять на Різдво.
Японія
У Японії Новий рік вважають найбільшим святом, тож його відзначають кілька днів. У цей час японці прикрашають вхідні двері вінками з соснових і бамбукових гілок та соломою, щоб відігнати злих духів.
Японці використовують настання Нового року для самовдосконалення. Опівночі починає бити дзвін, що налічує 108 ударів. Кожен удар має вбити одну з людських вад. На думку японців, основних вад усього шість (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість, заздрість), але в кожного є 18 різних відтінків, тобто загалом виходить 108. Усіх цих вад і треба позбутися в Новому році.
Новий рік – це свято, на яке з нетерпінням чекають багато дорослих і дітей. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці побажають одного і того ж - перемоги України і благополуччя наших воїнів. Нехай разом з Новим роком прийде любов, надія та віра! Нехай у вас на все вистачає сил, а здоров’я буде міцним! І нехай неодмінно всі мрії здійсняться! З Новим роком!
Comments