11 лютого відзначається міжнародний День жінок і дівчат у науці.
Головною метою Резолюції Генеральної Асамблеї ООН стали усунення обмежень і певного історично сформованого гендерного дисбалансу в галузях науки, техніки та інновацій і досягнення якісних змін у процесі залучення найбільш здібних представниць до досліджень, створення відповідних умов для їхнього успішного становлення у науковій діяльності. Не існує галузі, де немає місця для жінок. І визначні вчені – українки довели, що жінки у науці почуваються як риби у воді та щодня доводять: наука – це жіноча справа.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Українки впевнено торують наукові шляхи у математиці, молекулярній біофізиці, медицині, наноматеріалознавстві, комп’ютерній інженерії, правознавстві, економіці, психології та інших галузях.
Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.
У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО “Для жінок у науці”. Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього - 34,1%.
Україна пишається своїми кращими представницями у різних галузях науки. Ось тільки деякі із них:
Нана Володимирівна Войтенко - українська вчена-нейрофізіолог, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України.
Понад 20 років науковиця вивчає біль — як він виникає та поширюється в центральній та периферійній нервових системах. Разом з колегами вона розробила експериментальне лікування, яке діє лише на клітини, які провокують больовий синдром. У 2020 році вчена виграла грант європейської наукової програми Horizon, мета якого — підняти престижність української науки на міжнародному рівні.
Ольга Олександрівна Броварець - український біофізик, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Лауреат численних премій, авторка понад 60 наукових праць, опублікованих англійською мовою
На думку Ольги, немає чоловічих та жіночих професій. «Наука – це та галузь, де жінці можна успішно конкурувати з чоловіками, адже немає великих фізичних навантажень, лише ментальні. А отже, твій результат залежить тільки від тебе, твоїх ідей, твоєї продуктивності, а також здатності успішно розв’язувати наукові задачі», – говорить Ольга Броварець.
Із найближчих планів дослідниці – перехід на високомолекулярний рівень моделювання insilico біологічних процесів за участю ДНК. Для цього потрібні потужніші обчислювальні можливості та досконаліше програмне забезпечення. Тому вже є домовленості про співпрацю зі знаними вченими-біофізиками з Японії, США, Канади та Іспанії.
Марина Сергіївна В’язовська - українська вчена, доктор природничих наук, у 2016 році отримала одну з найпрестижніших математичних нагород світу – "Премію Салема". Ця премія є фактично аналогом Нобелівської премії у галузі математики. Комісія присудила їй цю нагороду за відкриття світового рівня - щодо найщільнішого пакування куль у 8- та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв’язку, Інтернету та космічних досліджень. Над розв'язанням цієї задачі вчені працювали кілька століть. За внесок у науку українку також нагородили премією SASTRA Ramanuja.
Світлана Борисівна Арбузова - медичний генетик. Вона зробила великий внесок у дослідження спадкових захворювань, зокрема синдрому Дауна. Світлана першою описала нові мутації в геномі людини і розрахувала генетичні ризики — так, батьки отримали шанс діагностувати деякі спадкові хвороби майбутньої дитини на етапі біохімічного скринінгу. Арбузова - член-кореспондент Національної академії медичних наук України, обрана за спеціальністю «Медична генетика, спадкові хвороби»; доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, генетик вищої категорії, лауреат двох міжнародних премій з медичної генетики та премії Європейського комітету пренатальної діагностики. Вона директор Східно-українського спеціалізованого центру медичної генетики та пренатальної діагностики; голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України з медичної генетики; голова комісії з питань боротьби зі лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень при Президії НАМН України; член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при Кабінетові Міністрів України.
Катерина Валеріївна Терлецька - доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу математичного моделювання морських і річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, переможець кількох конкурсів проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України. Вона вивчає внутрішні хвилі і течії, моделює океанічні процеси і їх вплив на розвиток планети. Катерина впевнена, що дівчата в математиці – це природно, адже головне в математиці – це істина, до якої прагне кожна жінка. Терлецька є лауреатом ІІ української премії L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Увійшла до ТОП-10 найуспішних українських вчених-жінок.
6. Юлія Василівна Безвершенко у свої 35 років — генеральний директор директорату науки та інновацій у МОН; українська вчена у галузі теоретичної фізики; популяризаторка науки, громадська діячка; кандидат фізико-математичних наук; молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України; старший викладач «Києво-Могилянської академії»; заступниця голови Ради молодих вчених НАН України; голова Ради молодих вчених відділення фізики та астрономії НАН України; співзасновниця та віцепрезидентка ГО «Unia Scientifica»; авторка кількох статей у провідних міжнародних наукових журналах, зокрема у «Physical Review A», а також значної кількості науково-популярних статей та координаторка науково-попунярної події Днів науки.
Безвершенко є медійною особою, як заступник голови Ради молодих вчених НАН України; веде активну діяльність з лобіювання коректних реформ української науки та з популяризації науки. Її наукові дослідження стосуються теорії класичних і квантових інтегровних систем, взаємодії квантових систем із зовнішніми полями.
Отже, не зважаючи на перешкоди, жінки від 300-х років нашої ери і до сьогодення своєю працею доводять, що жінка може все!
Більше матеріалу з даної теми Ви можете знайти на одноіменній виставці в приміщенні бібліотеки з 11 до 22 лютого 2022р.
Bình luận