Один з класиків сказав, що найбільша цінність – це людське спілкування, а надто – коли воно з цікавими творчими людьми, які щоденно, окрім суєтних справ, знаходять хвилини і натхненно творять красу: чи то на полотні, на папері, дереві, чи то в слові.
На чергове засідання до нас завітали гості лисичанського літературного об’єднання «Исток»- Коміна В., Лисицький М. та поетеса з Мирної Долини Попаснянського району Міхайлова Н.О., яку любов до поетичного слова спонукала до створення поезії.
Авторка ввела нас у світ, зітканий із спогадів, мрій, любові та бажань людини, яка проживає близько до лінії розмежування в зоні АТО, і познайомила зі своєю першою збіркою «Світмоїх думок». До збірки увійшли патріотичні,соціально-побутові,дитячі, гумористичні вірші та проза, як проба пера. В них вона розкрила душу простої жінки-матері, її тривоги і болі, її чистий незатьмарений тими болями погляд на навколишній світ.
Кожна людина з особливою любов’ю і душевним теплом згадує те місце, де вона народилася. Тож вірш «Я так люблю тебя мой дом» - прозвучав в її устах, як вірш-молитва.
До неї долучилися однодумці, колеги по перу. Атмосфера зустрічі була надзвичайно теплою і справді родинною. В тісному колі друзів ділилися мріями, поринали у спогади і читали свої нові вірші на різноманітну тематику.
Так, наприклад, поезії Коміної В. з притаманною їй непідробною щирістю та лаконізмом висловів, перегукуються з пейзажною лірикою і ніжно відкривають її внутрішній світ.
В поезіях Лисицького М. дивовижно поєднуються вірші патріотичного напрямку і здатність відкривати для себе світ знову і знову, милуватися красою рідної природи так, ніби бачить усе вперше.
Вірші Шляховер В.І.надихають на філософські роздуми, а поезії Воронової М.І. від благодатного слова переходять до пісні.
Не оминуло своєю увагою перо поетів і гострі соціальні проблеми.
А ще ми дуже сподіваємося, що нові вірші учасників зустрічі допоможуть людям відкрити наш світ по-новому, бо їхнє слово – то справжня поезія і справжнє мистецтво!
Comments