Ой хусточка, хустка Мережана, шита Т. Шевченко
Зазвичай, в останню неділю кожного місяця представниці жіноцтва міста, члени жіночого клубу «ДА-МИ», який працює на базі КЗ «Сєвєродонецька міської публічна бібліотека», збираються на свої засідання, щоб обговорити нагальні питання, поспілкуватися, пізнати щось нове і цікаве, обмінятися своїми знаннями.
Піснею Анжели Ярмолюк на слова Зої Ружин «Українська хустка» розпочалися 30 січня 2022 року фольклорні посиденьки у жіночому клубі «ДА-МИ» на тему «Жіноцтво у яскравій хустці. Хустка у звичаях та обрядах українців».
Працівниками бібліотеки було підібрано не лише цікавий матеріал стосовно історії трансформації даного головного убору, оспівування його в піснях, поезії, вживання в обрядах, звичаях, традиціях українців, але і підготовлено яскраву виставку традиційних, барвистих, шанованих віками українських хусток з презентацією етнографічних видань стосовно розвитку українських головних уборів.
Хустка з давніх-давен є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід’ємна частина української культурної спадщини.
Хустка супроводжувала людину протягом усього життя — від народження і хрестин до поховання та поминання.
Перший покров новоприбула в цей вимір Душа у тілі дитини отримувала при народженні від найріднішої душі – від Мами. Коли в родині народжувалася дівчинка, хустку невеличких розмірів в’язали на ворота. Якщо народжувався хлопчик, зав’язували вишитий рушник. Новонароджену дитину загортали у батькову полотняну сорочку, а потім у материну хустку. Дитина ніби отримувала енергетику батьків – і чоловічу і жіночу. Цей енергетичний кокон захищав дитину від усіляких негараздів.
Другий Покров – від Хрещеної Мами – в часи таїнства хрещення.
Третій Покров дитина (і це стосувалося не лише синів) – від батька, коли нащадок роду йшов на війну, чи до війська, обираючи для себе честь та відповідальність захисту рідного дому та Вітчизни…
Власноруч вишитою хусткою дівчина перев’язувала хлопця, що йшов до війська, щоб легким був його шлях і швидшою дорога додому; щоб не забував на чужині про її кохання. Якщо козак гинув, то саме цією вишитою хусткою під час поховання йому прикривали очі, «щоб орел очей не виймав». Матері обов’язково перев’язували хустками синів, коли проводили в армію, адже вірили, що вона берегтиме від усіх негараздів. Хустку широко використовували під час заручин та у весільному обряді, зокрема, під час вінчання.
Слухачі з цікавістю переглянули відеоролик про «покривання молодої» у різних регіонах України, познайомилися із різними способами пов’язування хусток заміжніми жінками та дівчатами, прослухами пісні, в яких оспівуються хустки.
Учасники танцювальної студії «Гранд-сеньори» виконали декілька традиційних танців з використанням хусток.
Учасниця клубу, Світлана Крайнова, прочитала власний вірш, присвячений даній темі:
Украинский платок на диво, По- модному вяжу – красиво! Переступлю родной порог, С собой возьму украинский платок…
І справді українська хустка — безцінне багатство! Нині мода на хустки повертається, вона стає елементом гардеробу багатьох дівчат. Цей автентичний аксесуар надає сучасним українкам колоритного образу. Звичайно з’явились нові сучасні візерунки, цікаві та неординарні форми, однак, як і колись, найбільш популярними є білі хустки з традиційними рослинними орнаментами троянд, а також червоні та голубі кольори. Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. А от же українське вкотре стає світовим трендом.
І до нині зберігається глибинна філософія хустки. Вона ніби кодує жінку на щастя.
Comments