Володимир Кирилович Винниченко — український політичний та громадський діяч, прозаїк, драматург та художник.
Один із вождів української національної революції, лідер УСДРП, головний редактор «Робітничої газети», член та заступник голови Центральної Ради, перший голова Генерального Секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ. Керував роботою Українського національного конгресу, двох військових, селянського та робітничого з’їздів.
Очолював українську делегацію, яка у травні 1917 передала Тимчасовому урядові вимогу Центральної Ради про надання Україні автономії, вів переговори з делегацією Тимчасового уряду в Києві 29-30 червня 1917 р.
Був автором усіх головних законодавчих актів УНР, в т.ч. чотирьох Універсалів.
9 січня 1918 Винниченко пішов у відставку з поста прем’єра. Засудив гетьманський переворот. 18 вересня був обраний головою Українського Національного Союзу, грав провідну роль в організації протигетьманського повстання. З листопада 1918 до лютого 1919 р. очолював Директорію, був усунутий за ліві погляди, після чого виїхав за кордон.
Автор тритомного мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації. Історія української революції (1917 - грудень 1919)».
Comments